Квітка

В передчутті розлуки холодно мені
Знай що не забуду твого імені
Мені Твого імені В передчутті розлуки холодно мені
Знай що не забуду твого імені
Мені Твого імені Осінній вітер зриває пелюстки
Польових квітів Нагадуючи що немає в цьому світі
Вічного нічого і не завжди ми обираємо свою дорогу
Та на цьому божевільному, непередбачуваному шляху
Серед привидів людей я ще не зустрічав таку
Твоє світло вже веде мене подібно маяку
В ті невідомі місця де ще ніколи не був